Діабетична ретинопатія

Сітківка - дуже делікатний субстрат, пронизаний дрібними кровоносними судинами і нервами. Тут фіксуються усі деталі об'єктів, усі кольори, відтінки, напівтони, і звідси - по зоровому нерву - зображення передається в мозок. Якщо на сітківці виникають дефекти, то їх не виправити і не компенсувати жодними окулярами; адже сітківка - це жива фотоплівка, і якщо на ній з'явився розрив, то його - на жаль! - не заклеїти. Око в результаті такого розриву, дірки або сліпої області буде бачити гірше, а якщо сліпих областей багато і вони зімкнуться краями, зір буде втрачено повністю.

Цукровий діабет (ЦД) - важке захворювання, яке часто призводить до інвалідності і смерті. Його лікування є одним із пріоритетних завдань сучасної світової медицини.

Згідно з даними ВООЗ, у даний час загальна кількість хворих на цукровий діабет в світі перевищила 100 млн. чоловік (3% населення Землі). Щорічно ця кількість збільшується на 5-7% і подвоюється кожні 12-15 років.

Цукровий діабет є головною причиною розвитку сліпоти у осіб середнього віку. Одним з найбільш частих і прогностичних несприятливих проявів при цукровому діабеті є ураження сітківки - діабетична ретинопатія.

Діабетична ретинопатія - найбільш серйозне та часте ускладнення цукрового діабету. Ця недуга може спіткати практично кожного хворого незалежно від типу діабету та проведеного лікування. Розвитку діабетичної ретинопатії сприяє високий вміст в крові холестерину і цукру, гіпертонія, надлишкова вага, ураження нирок, а також вагітність та пологи.

Цукровий діабет вражає усі кровоносні судини організму, але в першу чергу найменші капіляри. Саме з пошкодження капілярів починаються зміни в сітківці ока у хворих на діабет. Одні судини закупорюються, другі розширюються. У деяких місцях з’являються вигини стінок капілярів, так звані мікроаневризми, порушується проникність судинної стінки, через яку в тканину сітківки просочується плазма. Виникає набряк сітківки, при тривалому набряку нервові клітини стискаються і відмирають. У деяких випадках тонкі стінки капілярів розриваються і в сітківці з’являються дрібні крововиливи.

Однак на цьому патологічні зміни не припиняються. Вслід за капілярами страждають більші судини, а це неодмінно призводить до поступового зниження зору.

Діабетична ретинопатія в запущених випадках супроводжується патологічними змінами скловидного тіла, яке є внутрішнім вмістом ока і заповнює більшу його частину. У скловидному тілі поступово накопичуються такі продукти обміну речовин, як молочна кислота і сечовина, змінюються його структури та функції. З часом зміни в скловидному тілі збільшуються, викликаючи ріст новоутворених судин і проліферативної тканини. Періодично з ламких новоутворених судин виникають крововиливи, які призводять до прогресивного зниження зору. На жаль, світовий досвід свідчить, що навіть найактивніше лікування не приводить до повного розсмоктування крові в скловидному тілі. Накопичена в порожнині ока кров і є причиною росту новоутворених судин. Через ріст рубцевої тканини, сітківка відшаровується та зморщується, а це неминуче призводить до непоправної сліпоти. Зупинити цей процес можна лише хірургічним методом.

Найстрашніше те, що діабетична ретинопатія не дає про себе знати досить довго: якщо ці процеси не торкаються центральної частини сітківки (макули), зір не погіршується. Людина не відчуває змін у зорі і не звертається до лікаря.

Найкращий спосіб попередити ретинопатію - відразу, як тільки лікарі поставили діагноз цукровий діабет, пройти ретельне обстеження очей у спеціаліста, який має досвід та спеціальне обладнання для виявлення діабетичних змін. Якщо при первинному огляді очей діабетичні зміни не виявлені, то в майбутньому все одно необхідно повторювати огляди не менше двох разів на рік. А також потрібно негайно обстежитись у офтальмолога при будь-яких скаргах на зір чи несподіваному зниженні його гостроти.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Суттєві діабетичні зміни на очному дні можуть спостерігатись навіть при достатньо високій гостроті зору. Безліч людей, хворих на діабет, не підозрюють про проблеми з очима до значного погіршення зору або ж до ретельного огляду очного дна спеціалістом.

Діабетична ретинопатія (ДР) - це високоспецифічне ураження судин сітківки, однаково характерне як для інсулінозалежного, так і для інсулінонезалежного діабету. Розрізняють декілька форм діабетичної ретинопатії:

• Непроліферативна (фонова) ДР - перша стадія діабетичної ретинопатії, яку характеризує оклюзієя (непрохідність) і підвищена проникність дрібних судин сітківки (мікросудинна ангіопатія). Фоновій ретинопатії властива багаторічна тривалість за повнії відсутності будь-яких порушень зору.
• Проліферативна ДР розвивається на тлі непроліферативної ДР, коли оклюзія (порушення прохідності) капілярів призводить до виникнення великих зон порушення кровопостачання сітківки. "Голодуюча" сітківка виділяє особливі вазопроліфератівні речовини, покликані запустити процес зростання новоутворених судин (неоваскулярізаціі). Неоваскулярізація в організмі зазвичай виконує захисну функцію. При травмі вона сприяє прискоренню загоєння рани, після хірургічної пересадки трансплантата - його хорошому приживленню. При пухлинах, остеоартритах і діабетичної ретинопатії неоваскулярізація має негативний вплив.
• Діабетичний макулярний набряк - ураження центральних відділів сітківки. Таке ускладнення не призводить до сліпоти, але може бути причиною втрати здатності читати або розрізняти дрібні предмети. Макулярний набряк частіше спостерігають при проліферативній формі діабетичної ретинопатії, але може зустрічатися і при мінімальних проявах непроліферативної ДР. На початкових стадіях розвитку макулярного набряку також може не спостерігатися порушення зору.

Симптоми діабетичної ретинопатії

Ураження сітківки протікає безболісно, на ранніх стадіях діабетичної ретинопатії і макулярного набряку пацієнт може не помічати зниження зору. Виникнення внутрішньоочних крововиливів супроводжується появою перед оком завіси і плаваючих темних плям, які зазвичай через деякий час безслідно зникають. Масивні крововиливи в склоподібне тіло призводять до повної втрати зору. Розвиток макулярного набряку також може викликати відчуття завіси перед оком. Стає важче виконувати роботу на близькій відстані, погіршується здатність читати.