Наші очі нас обманюють |
|
Якщо Вам скажуть, що в полі Вашого зору є ділянка, якої Ви зовсім не бачите, хоча вона знаходиться прямо перед Вами, Ви, звичайно, не повірите. Чи можливо, щоб ми все життя не помічали такого великого недоліку свого зору? А між тим, ось простий дослід, який переконає Вас у цьому.
Як це не дивно, але люди тільки в XVII столітті дізналися, що на сітківці є «сліпа пляма», місце, де зоровий нерв «входить» в очне яблуко, де немає світлочутливих клітин, здатних сприймати зображення.
Ми не помічаємо «чорної діри» в полі нашого зору внаслідок довготривалої звички. Уява мимоволі заповнює цей пробіл деталями навколишнього фону; окрім того, обидві сліпі плями відповідають різним ділянкам поля зору кожного ока, тому у 99% випадків двома очима Ви не помічаєте цього недоліку.
Наведена цифра, природно, умовна і в певних ситуаціях вона не спрацьовує. На малюнку нижче зображено коло з червоною крапкою посередині, зосередивши увагу на якій ми через декілька секунд з подивом виявимо, що коло ... у буквальному сенсі цього слова тане, зливаючись з навколишнім фоном і нарешті - повністю зникає.
 Не думайте, що сліпа пляма нашого поля зору незначна; коли Ви дивитеся одним оком на будинок з відстані 10м, то через сліпу пляму не бачите досить великої частини його фасаду, що має в перерізі більше метра. А на небі залишається невидимим простір, рівний за площею 120 дискам повного Місяця! За мотивами «Цікава ФІЗІКА. Книга 2». |
Закрийте ліве око та тримайте малюнок на відстані 20 см від вашого правого ока. Сфокусуйтеся на хресті та повільно наближайте малюнок до ока: неодмінно настане момент, коли велика чорна пляма безслідно зникне.
