Львів, Миколайчука, 9
(032) 224-9-224
(096) 224-9-225

Глаукома

Щорічно очі 1 з тисячі людей у віці старше 40 років вражає глаукома. Загальна кількість людей, яка страждає від цього захворювання, у віковій категорії 40-45 років складає 1,5 – 2%. Проте глаукома може виникнути і у значно молодшому віці. Незважаючи на прогрес у методах лікування, глаукома залишається однією з головних причин пониження зору і невиправної сліпоти. В Україні, так само як і у інших розвинутих країнах, 14-15% сліпих втратили зір саме від глаукоми.

Глаукома є складним захворюванням, при якому пошкодження зорового нерва зумовлює безповоротну втрату зору. Глаукома вражає волокна зорового нерву у зоні диску зорового нерва. Зоровий нерв відповідає за передачу зорової інформації від ока до мозку. У хворих на глаукому ушкодження зорового нерву прогресує повільно, хворий поступово втрачає зір.

Є декілька форм глаукоми; дві найбільш поширені форми - первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) і закритокутова глаукома (ЗКГ).

Найпоширеніша форма глаукоми - відкритокутова глаукома - не має жодних симптомів на ранніх етапах захворювання. Більшість хворих прекрасно почуваються і спочатку не помічають змін, тому що гострота зору залишається однаковою. Без ранньої діагностики та вчасно розпочатого лікування, цей процес може призвести до розвитку сліпих плям, особливо у периферійному зорі. Якщо знехтувати лікуванням, то рано чи пізно глаукома призведе до непоправної сліпоти. Втрачений через глаукому зір не можливо відновити, навіть з допомогою хірургічного лікування.

Симптоми закритокутової глаукоми:

  • Затуманений або нечіткий зір
  • Поява райдужних кіл навколо джерел світла
  • Головний біль та біль у очах
  • Нудота і блювання, що супроводжують очний біль
  • Раптова втрата зору

Закритокутова глаукома викликана блокуванням дренажних каналів в оці у результаті раптового підвищення внутрішньоочного тиску. Це більш рідкісна форма глаукоми, що розвивається дуже швидко і вимагає негайної медичної допомоги.

Для того, аби вчасно розпізнати глаукому потрібно знати всі її симптоми та суб’єктивні відчуття. Дуже часто хворий не відчуває жодних ознак підвищення внутрішньоочного тиску, яке згубно діє на зоровий нерв, поступово призводячи до повної втрати зору. Деякі хворі не надають симптомам цього захворювання значної уваги, або пов’язують їх з іншими захворюваннями і лікуються «від мігрені» чи «від тиску».